Більшість німецьких земель практично вичерпали можливості прийому біженців з України. Проте приймати новоприбулих ніхто не відмовляється, хоч і радять їм одразу їхати до маленьких міст та сіл.
Як діє система первинного перерозподілу?
На початку вересня видання групи Redaktionsnetzwerk Deutschland (RND) з посиланням на міністерство внутрішніх справ країни повідомили про те, що 12 із 16 федеральних земель Німеччини нібито більше не можуть приймати біженців з України. Що це означає?
Йдеться про зупинення прийому біженців за так званою системою первинного розподілу. Цю систему застосовують стосовно шукачів притулку, які прибувають до країни в умовний пункт А, але не мають конкретної мети та місця перебування. Після розміщення в таборах для біженців або іншому тимчасовому житлі їх можуть перенаправити в іншу федеральну землю, яка, згідно з системою розподілу, має ресурси для їх прийому. Але зробити це можуть лише тоді, коли земля, в яку спочатку прибув біженець, уже досягла своєї квоти у прийомі біженців.
ВАЖЛИВО! Зупинений прийом через систему первинного розподілу передбачає, що низка федеральних земель не готова приймати біженців з інших регіонів, але не означає, що відмовлятиме в прийомі тим, хто приїхав до них безпосередньо!
У чиїй компетенції знаходиться прийом біженців?
Прийом біженців у Німеччині загалом перебуває у компетенції земельної влади, тому федеральний уряд немає особливих важелів впливу, лише допомагає землям координувати свої дії, виділяє фінансову допомогу чи надає приміщення.
Станом на 6 вересня кількість земель, які призупинили прийом біженців за системою первинного розподілу, зменшилась із 12 до 11, повідомили у BAMF. Водночас, у МВС Німеччини у відповідь на запит DW пояснили, що такі тимчасові заходи не є чимось незвичайним і мали місце і до початку війни Росії в Україні. Зокрема, припиняють прийом біженців з інших земель, зазвичай, прикордонні регіони, куди прибуває більшість українців. Крім того, частково такі заходи пов'язані зі спалахами коронавірусу у первинних пунктах розміщення біженців.
Намагаються розширити свої можливості прийому біженців і самі землі. Наприклад, найгустонаселеніша земля країни Північний Рейн - Вестфалія прийняла найбільшу кількість українців - понад 207 тисяч. У понеділок, 5 вересня, у профільному земельному міністерстві повідомили про плани збільшити кількість ліжок для тимчасового розміщення українських біженців з 3400 до 4500.
Що змінилося?
У Федеральній службі міграції та біженців запевняють, що біженцям з України не варто турбуватися через новини про те, що розподіл шукачів притулку між землями було припинено. Всіх, хто приїжджає до країни, спочатку все одно зобов'язана прийняти та земля, в якій біженець вперше звернувся за допомогою. І навіть якщо там немає можливості зареєструвати людину на довгостроковий період, завжди можливі винятки, пояснюють у відомстві. Наприклад, у тих випадках, коли людина має родичів у регіоні.
Так, влада міста Бонна, розташованого на заході Німеччини, ще в червні повідомила, що можливості приймати нових людей з України вичерпані. Як пояснили DW у прес-службі міської адміністрації, всіх біженців, які прибувають у Бонн, переправляють до первинного центру прийому шукачів притулку в Бохумі - іншому місті в землі Північний Рейн - Вестфалія. Виняток роблять для українців, які мають родичів у Бонні, та тих, хто самостійно знайшов собі житло: вони можуть реєструватися та подавати заяву на тимчасовий захист.
Федеральні землі на межі можливостей
Загалом у BAMF визнають: можливості прийому біженців у Німеччині вичерпані майже повсюдно. Українським біженцям у BAMF радять не їхати у великі міста та агломерації у Німеччині, а спробувати знайти притулок у менших містах та селах. У цьому випадку вищі шанси як на швидку реєстрацію та оформлення соціальної допомоги, так і на успішний пошук житла.
Ще одна порада - скористатися можливістю та записатися на інтеграційні курси, на які має право кожен українець, який одержав у країні тимчасовий захист, що прискорить адаптацію в Німеччині.
