Для пошуку роботи в Німеччині без знання німецької мови можна використовувати різні інструменти:

• сайти, де розміщують вакансії різні компанії та підприємства;
• офіційні сайти великих компаній та корпорацій у розділі «Вакансії»;
• поїздка туристичною путівкою з метою співбесіди з потенційними роботодавцями;
• через агенції, які надають послуги з працевлаштування іноземних громадян без знання німецької мови;
• через «сарафанне радіо» – за допомогою родичів та знайомих.

Важливо! Нелегальним трудовим мігрантам загрожує штраф та видворення із країни. Вам потрібно виїхати з Німеччини та оформити все належним чином, подавши документи до консульства.

На що слід звертати увагу під час розгляду вакансій?

• Дата розміщення оголошення.
• Опис робочих обов'язків.
• Вимоги до претендента та умови працевлаштування.
• Розмір заробітної плати (завищена сума порівняно з аналогічними пропозиціями на ринку праці може говорити про шахрайство).
• Кількість робочих годин на тиждень.
• Наявність соціального пакету, відпустки та ін.

Способи знайти роботу у Німеччині без знання німецької мови

Існує три основні способи реально знайти роботу в Німеччині без знання німецької мови:

1. Легальне працевлаштування

Цей варіант вимагатиме докласти зусиль і для пошуку, і для подальшого оформлення візи. Іноді вдається знайти роботу в іноземних компаніях, які мають філію біля Німеччини.Найчастіше це компанії із IT-сфери, для роботи може виявитися достатньо англійської мови. Агентства, які надають послуги з працевлаштування, найчастіше пропонують рекрутам без знання німецької роботи у таких сферах:

• сфери обслуговування;
• туристичної галузі;
• готельній та ресторанній сфері;
• будівельної галузі;
• аграрному секторі та фермерському господарстві

2. Вступ до німецького вузу

Цей варіант спрямовано довгострокову перспективу. Вступ до вузу можливий без знання німецької мови. У Німеччині багато університетів мають програми англійською мовою. Але перелік спеціальностей за такими програмами обмежений. Можна спочатку пройти навчання на підготовчих курсах німецької при вузі, щоб мати шанси вступити до будь-якої обраної спеціальності.

Підробіток доступний студентам вже на другому курсі навчання. Але головна перспектива – це вивчити мову та після закінчення навчання знайти гарну роботу за спеціальністю, згодом претендувати на ПМП у Німеччині.

3. Нелегальне працевлаштування

Однозначно не найкраще рішення, яким досі деякі намагаються скористатися. Ми вже згадували, що виявлення владою нелегалів загрожує депортацією. Але є й інші ризики. Такий працівник виявляється абсолютно незахищеним. Відсутня медична страховка, можливий обман із розміром заробітної плати, порушується техніка безпеки праці, умови праці можуть бути небезпечними для здоров'я тощо.

Популярні вакансії без знання німецької мови

У Німеччині є дефіцит не тільки в кваліфікованих фахівцях, а й у робочих руках. Насамперед йдеться про аграрний сектор під час сезонних робіт. Тому уряд з 2015 року пішов назустріч роботодавцям та вніс деякі зміни до законодавства.

Роботодавці отримали можливість надсилати запрошення на роботу іноземним громадянам, які не мають високої професійної кваліфікації або добрих мовних навичок. Роботодавець підписує договір визначений термін, і віза видається суворо терміном дії договору.

Ще один популярний варіант працевлаштування у Німеччині без знання німецької мови – робота ай-пауер (Au-Rair). Робота в сфері Au-Рair передбачає проживання в німецькій сім'ї. Під час проживання необхідно надавати допомогу у вихованні дітей та нескладній роботі по дому. Як правило, на таку роботу запрошують дівчат віком від 18 до 23 років. Сім'я, таким чином, суттєво заощаджує на няні. А дівчина отримує можливість вивчити німецьку мову, познайомитися з культурою та традиціями країни, зрозуміти менталітет німців.

Такий досвід може стати в нагоді у разі планів на вступ до німецького вишу. Між приймаючою сім'єю та працівником підписується офіційний контракт. У документі обумовлюються обов'язки. Кількість роботи на тиждень (не більше 30 годин). Прописуються вихідні та безліч інших нюансів.

Друга робота

За статистикою, майже кожен десятий співробітник має другу роботу в Німеччині. Як правило, основний роботодавець ніяк не впливає на цю ситуацію і не може заборонити понаднормову роботу в іншій компанії. Однак тут є кілька важливих правил та нюансів.

Коли більшість німців закінчують роботу і йдуть додому, близько 8,5% співробітників розпочинають другу зміну. Такий напружений графік відкриває додаткові можливості як більшої базової зарплати. Насамперед, йдеться про студентів чи учнів профучилищ, яким потрібна підробіток. Найпопулярніші її різновиди: робота офіціантом, обслуговування касових апаратів на заправці, підсобний робітник на будівництві.

На ту ж роботу можуть найматися і зріліші люди — як додаткова робота, оскільки формально людина не зобов'язана працювати тільки в одній компанії. Відповідно до трудового договору, співробітник перебуває «у розпорядженні» основного роботодавця лише протягом годин, зазначених у угоді. Однак можливості додаткового заробітку все ж таки обмежені — як статутом компанії, так і етичним кодексом.

Робочий час та щоденний відпочинок

Закон про робочий час у Німеччині (Arbeitszeitgesetz, ArbZG) дозволяє співробітникам працювати не більше восьми годин на день. Сукупний обсяг на тиждень, таким чином, становить від 40 до 48 годин (залежно від того, чи працює людина 5 або 6 днів). У деяких випадках можливий також десятигодинний робочий день (тобто 60 годин на тиждень). Однак це може бути лише тимчасовим рішенням: середня тривалість робочого часу за півроку не повинна перевищувати ті самі 8 годин. У цьому робочий час всіх роботодавців вважається у сумі.

Згідно зі статтею 5 ArbZG, після закінчення робочого дня працівники повинні зробити перерву на одинадцяту годину, перш ніж наново приступити до виконання своїх обов'язків. Тут за точку відліку знову ж таки приймається закінчення діяльності, пов'язаної з усією оплачуваною роботою, а не тільки тією, яка вважається основною. Тому людина, яка починає робочий день о 8:00, повинна завершити свою додаткову роботу не пізніше 21:00, щоб дотримуватися правила 11-годинного безперервного відпочинку.

Найбільші складнощі можуть виникнути у тих, хто шукає підробіток у барах, кав'ярнях та закладах громадського харчування. Адже за таких законодавчих вимог дотримуватися балансу роботи та відпочинку дуже складно. У цій ситуації роботодавець може вимагати, щоб додаткова зайнятість була обмежена. Однак повністю забороняти її він все-таки не може.

Питання конкуренції

Діяльність тих, хто працює не на себе, а на фірму, підпадає під так звану заборону конкуренції (Wettbewerbsverbot).Це означає, що людина не може найматися до компанії, яка змагається з її нинішнім роботодавцем на ринку. У такій ситуації начальник може заборонити роботу на другому підприємстві. Порушення цієї заборони загрожує доганою, звільненням і в крайньому випадку навіть позовом про відшкодування збитків.

Яка компанія є конкурентною, а яка ні, залежить в першу чергу не від типу роботи, а швидше від сфери діяльності компанії. Наприклад, мерчандайзер, який розміщує товари на полицях Aldi, намагається влаштуватися в Rewe, але вже касиром. Це означає, що він має намір допомагати конкурентоспроможній компанії, навіть якщо формально виконуватиме інші обов'язки.

Працевлаштування в рамках Minijob

Згідно з поширеною думкою, мінімальну зайнятість не можна вважати повноцінними трудовими відносинами. Цією теорією, до речі, активно користуються згадані вище «стаханівці»: мовляв, «міні» не вважається, тож можна прихопити ще роботи.

Однак, це не так. Minijob - це трудові відносини з невеликою зарплатою, яка не перевищує 450 євро на місяць. І працівник тут має повні трудові відносини з усіма правами та обов'язками, передбаченими трудовим законодавством. Відмінності від типових трудових договорів тут можна знайти лише у питаннях, що стосуються соціального забезпечення.

Джерело https://t.me/job_work_employment/842