Податкове законодавство РП ділить іноземців на 2 категорії:
- нерезиденти – особи, які не проживають на постійній основі на території Республіки Польща, які підлягають обмеженій податковій відповідальності;
- резиденти – особи, які проживають на постійній основі території Республіки Польща, які підлягають необмеженій податковій відповідальності.
Тобто особа, яка має статус польського податкового резидента, підлягає так званому необмеженому податковому зобов'язанню. У цьому випадку оподаткуванню підлягають усі отримані доходи, незалежно від місця та джерела та країни їх отримання.
Іноземець вважається резидентом, якщо відповідає хоча б одному з цих двох критеріїв:
- центр його життєвих чи економічних інтересів знаходиться на території Польщі, або
- знаходиться на території Республіки Польща понад 183 дні у податковому році.
Резидент оподатковується на тих самих умовах, що й громадянин Польщі.
Залежно від виду одержаного доходу розраховується PIT (податкова декларація).Оподаткуванню підлягають доходи, отримані біля Польщі з таких джерел:
- діяльність, що здійснюється на території Польщі на підставі службових, трудових та кооперативних відносин,
- діяльність, що здійснюється особисто на території Польщі;
- господарська діяльність на території Польщі,
- доходи від розташованої на території Польщі нерухомості (стосується продажу такого майна),
- доходи від цінних паперів, допущених до обороту на території Польщі,
- прибутки від передачі права власності на акції компанії або участі в інвестиційному фонді, зареєстрованому в Польщі.
Якщо нерезидент отримує дохід на підставі службових та трудових відносин (трудовий договір), то він оподатковується на загальних підставах. В цьому випадку подається декларація про розмір отриманого доходу у податковому році (Р1Т-37).
Доходи від діяльності (за умовою злетіння - договір підряду), що здійснюється особисто (художньою, літературною, науковою, тренерською, освітньою та журналістською), підлягають оподаткуванню за фіксованою ставкою прибуткового податку з фізичних осіб. Роботодавець зобов'язаний підготувати форму IFT-1R та надати її до податкової інспекції з інформацією про величину доходу співробітника.
Проте працівник (у якого укладено умову злетіння) може заявити, що центр його життєвих інтересів перебуває у Польщі, і сплачувати податки, як і польські громадяни (і мати при цьому всі пільги, включаючи повернення податку). Якщо ж працівник має сертифікат сертифікату податкової резиденції іншої країни: тоді в Польщі податок не стягується - сплатити його потрібно на батьківщині.Варто звернути увагу, що допомога в Польщі (500+, 300+ (Dobry Start) тощо) також, як і грошова допомога від гуманітарних організацій, не є доходом і не підлягають оподаткуванню.
Більше про подвійне оподаткування
Людина, яка працює в Польщі, але є податковим резидентом України, яка працює за українським трудовим договором, має сплачувати податок у Польщі лише після перевищення 183 днів перебування у нашій країні. Такі співробітники наражаються на ризик подвійного оподаткування.
Податкові органи в Україні дуже неохоче повертають податок, який уже зібрано в цій країні, але виявляється таким, що підлягає сплаті в Польщі. Українці, які працюють за польським контрактом, які працюють і сплачують податки в Польщі, перебувають у дещо простішій ситуації та можуть розраховувати на низку пільг.
Громадяни України можуть розраховувати на преференції, пов'язані, зокрема, з гуманітарною допомогою. Цього року така допомога у Польщі не оподатковується. Це стосується допомоги, спрямованої задоволення основних життєвих потреб, тобто. пов'язаних, наприклад, з проживанням, харчуванням, лікуванням та освітою. Громадяни України не сплачуватимуть податку з даної допомоги.
Громадянин України, який працює у Польщі та за польським трудовим договором, як правило, має тут сплачувати податки. Однак ситуація дещо інша у випадку з людьми, найнятими за українським контрактом, але які працюють у Польщі (це може стосуватися, наприклад, РР-фахівців або представників креативних індустрій). Як було сказано вище, їх доходи будуть оподатковуватись після 183 днів перебування в країні.