Основні параметри спільного рішення ЄС параметри були такими: українці, яким надається прихисток, отримують право на проживання і щодо них перестає діяти правило 90/180. Цю схему, що отримала назву "тимчасовий захист", Європа застосувала вперше в історії і було очікувано, що вона працюватиме не ідеально.
По-перше, практика різних країн лишається розкоординованою, а чимало українок-біженок вже мали серьохні проблеми, хоча були впевнені, що не порушували жодних правил. Щою розібратися з питанням, слід знати перелік небезпек, на які треба зважати, а також пояснення, що варто робити щоби уникнути серйозних неприємностей.
Правила для українців, які поїхали від війни
Після початку повномасштабного вторгнення Росії ЄС зняв усі бар’єри на в’їзд українців.
Перетинати кордон можна було з будь-яким документом, забувши про офіційну вимогу щодо біометричного паспорта. Ніхто не рахував "дозволені дні" та не перевіряв візу. Без жодних питань пускали і зі старими небіометричними документами, не вимагаючи візи, і за внутрішніми пластиковими ID-картками, навіть зі старим паспортом-книжечкою, а дітей нерідко пускали навіть взагалі без документів.
Після приїзду українці оформлювали статус тимчасового захисту, що надає право на проживання, працевлаштування, соціальний пакет та доступ дітей до освіти щонайменше до березня 2023 року.
Найголовніші правила можна викласти у кількох пунктах:
- Українські шукачі захисту, що прямують до ЄС, мають отримати право поїхати в ту країну, яку вони оберуть, щоби там зареєструватися. Для цього для них після в’їзду діє 90-денний період вільного пересування.
- Коли людина обрала країну і подала там заяву на тимчасовий притулок, їй зобов’язанінадати право на проживання та роботу і документ, який це право засвідчує. Видача такого документу має бути максимально спрощена.
- Із отриманням такого документу 90-денний період для перебування в ЄС зникає, людина отримує право на тривале перебування та вільні подорожі всією територією ЄС, із єдиною вимогою – проводити у державі реєстрації більше часу, ніж в усіх інших державах сумарно.
- Має право коротко поїхати до України для вирішення побутових чи особистих питань, а потім повернутися до ЄС, і ця поїздка не обнулятиме захист.
Очікування та реальність
Утім, правила, прописані Єврокомісією, є "рекомендаційними" – Брюссель не має прямого впливу на міграційну політику держав ЄС. І хоча у березні всі держави пообіцяли їх втілити, на практиці сталось інакше. Далі ми пояснимо, як ці правила працюють у реальності, які загрози виникають для українок та українців та що робити, щоб їх уникнути.
Почнемо з переліку проблем:
- Для більшості українок, які знайшли прихисток у ЄС, заборонені поїздки всередині ЄС (у зв'язку із закінченням 90 безвізових днів). Є навіть ризик депортації, про це попереджають офіційно. Але, як правило, люди цього просто не знають – і, коли подорожують, отримують проблеми.
- Найбільші проблеми чекають на тих, у кого виникла потреба ненадовго повернутися до України у справах. Є випадки, коли назад до ЄС після цього не пропускають, розвертають на кордоні. Є методи, як цього уникнути, але треба усвідомлювати також ризики.
Звідки ж беруться ці проблеми?
Розглянемо типову ситуацію. Якщо ви виїхали до ЄС у кінці лютого чи у березні з закордонним біометричним паспортом, то у вас вже давно закінчились дні безвізу і ви давно мали зареєструватися у країні ЄС, яку для цього обрали. У кожній країні діє своя процедура, яку встановлюють міграційні органи.
Наприклад, у Німеччині треба просити у держав дозволу на тимчасове перебування, якого потім доводиться чекати дуже довго – процедура у деяких землях затягується на місяці. У Чехії діють інакше та швидше – якщо українець чи українка має чинний паспорт, то їм не оформлюють окремий документ, а роблять наклейку в паспорт, яка дорівнює візі чи дозволу на проживання.
Українці, які звернулися по тимчасовий захист у Польщі, отримали документ за назвою PESEL, що є аналогом українського ідентифікаційного номеру. Вони також внесені у внутрішні польські бази даних, що дає право претендувати на соціальну допомогу; дозволяє перебувати в Польщі протягом 18 місяців від початку повномасштабної війни (тобто до літа 2023 року), дає дозвіл на роботу, навчання дітей тощо.
Проте жодних довідок на підтвердження статусу польська держава не надає. Та й сам статус не відповідає вимогам, які держави ЄС домовилися надавати українцям. І лише від листопада (за 9 місяців після в’їзду) українці та українки, що знайшли прихисток у ЄС, отримають право подаватися на тимчасове проживання. До того, з точки зору будь-якої іншої, окрім Польщі, держави ЄС, усі вони є "просто туристами" та порушниками права ЄС, адже давно перевищили термін у 90 днів.
У Нідерландах більшість тих, хто поїхав від війни, наразі отримали лише податковий номер, BSL. В Італії оформлюють той документ, який потрібен, але процедура настільки тривала, що, за відгуками з форумів, більшість її ще не завершили. У Португалії дають дозвіл на проживання (тобто те, що треба) – але він без фото, тобто не відповідає вимогам ЄС.
Дорога в один кінець
Все ж, подорожі по ЄС залишаються опцією. А от тимчасове повернення до України часом стає необхідністю. Ось лише кілька прикладів: хтось з рідних може захворіти чи навіть гірше; чоловік-військовий може отримати поранення (і як його не провідати у лікарні); може виникнути потреба повернутися додому за документами тощо.
Але така коротка поїздка додому здатна зруйнувати усі плани.
Треба підкреслити: ми не маємо прикладів проблем у тих, хто повертається до України. Якщо ви вирішили, що час їхати додому – робіть це спокійно, незалежно від того, чи маєте ви врегульований статус. Жодна з держав, які межують з Україною, не карає на виїзді українців та українок, які прострочили 90-денний термін, не ставить їм шенгенські заборони тощо. Однак будьте готові, що повернутися до ЄС може бути непросто.
Що робити?
Перейдемо до рекомендацій.
Все описане вище свідчить, що у ЄС із процедурою прихистку для українців відбувається повний хаос. На жаль, Брюссель, який мав би виконувати координуючу роль, самоусунувся від неї і не схоже, що планує змінювати цей підхід. А офіційний Київ, який мав би наполягати на впорядкуванні правил, за часів війни природно має інші пріоритетні завдання.
За цих умов залишається тільки дати практичні поради, як українкам найефективніше обходити можливі пастки.
Порада номер один: якщо ви маєте на руках документ про свій статус тимчасового захисту іншою мовою, ніж англійська, не обирайте для подорожі угорський кордон. Звідти – найбільше скарг на те, що прикордонники відмовляють у в’їзді за "потенційно проблемними" документами і кажуть що їхня власниця є просто туристкою. А якщо стикнулися з відмовою – краще поїдьте на інший кордон, словацький або польський. Так, це означає втрачений час і гроші, але ж отримати заборону в’їзду до ЄС – така-собі альтернатива.
Порада номер два: якщо ви маєте прихисток у прикордонних державах Шенгену (Угорщина, Словаччина, Польща), то перетинайте саме їхній кордон.
Той же PESEL не має жодного значення для інших прикордонників, крім поляків.
Та й загалом, польські документи – найпроблемніші.
Порада номер три: при поверненні до України варто оминати Болгарію, якщо у вас немає діючих та "безпроблемних" біометричних паспортів. Це важливо для тих, хто жив ці місяці у Греції чи у Туреччині, чи у Північній Македонії, та їде додому "землею". Річ у тім, що Болгарія є, напевно, єдиною державою ЄС, яка вимагає від українців повний пакет документів для в'їзду і навіть для транзиту: біометричний паспорт або паспорт з візою, або посвідчення про повернення додому, яке консульства зараз майже не ви дають. Тож у разі чого - ризикуєте застрягнути на кордоні.
Порада номер чотири: якщо ви виїхали з Польщі і повертаєтеся туди ж, то будьте готові відповісти на усі запитання на кордоні (якщо виявиться, що зміна на кордоні "невдала") та майте, за можливості, підтверджуючі документи, навіщо ви поверталися до України.
Але головний лайфхак: при в’їзді до Польщі ви маєте щоразу повинні повідомляти польському прикордоннику про мету своєї подорожі: необхідність отримання захисту у зв’язку з воєнними діями в Україні. Навіть якщо ви вже отримали цей захист раніше, підкреслюйте, що їдете саме через війну. Це обмежує прикордонників у переліку вимог до подорожуючих.
Ще один лайфхак: останні зміни у законодавстві РП також дозволяють відновити статус PESEL UKR, навіть якщо людина повернеться до Польщі після виїзду в Україну довше, ніж на 30 днів. Причина повернення має бути обґрунтована – це активні бойові дії за місцем проживання особи.
Пропустять чи ні?
Остаточне рішення про це все одно залишається за прикордонною службою. Але якщо ви отримали таку відмову і впевнені, що вона необґрунтована – просто поверніться і спробуйте перетнути кордон через інший пункт, підготувавши додатково усі документи. Часом це спрацьовує і людей пропускають взагалі без питань.
